Відповідно до концепції розвитку дистанційної освіти в Україні дистанційна освіта – це форма навчання, рівноцінна з очною, вечірньою, заочною та екстернатом, що реалізується, в основному, за технологіями дистанційного навчання.

До характерних рис дистанційної освіти відносяться:

Гнучкість: учні, студенти, слухачі, що одержують дистанційну освіту, в основному не відвідують занять, а навчаються у зручний для себе час та у зручному місці.

Модульність: в основу програми дистанційної освіти покладається модульний принцип; кожний окремий курс створює цілісне уявлення про окрему предметну область, що дозволяє з набору незалежних курсів-модулів сформувати навчальну програму, що відповідає індивідуальним чи груповим потребам.

Паралельність: навчання здійснюється одночасно з професійною діяльністю (або з навчанням за іншим напрямком), тобто без відриву від виробництва або іншого виду діяльності.

Велика аудиторія: одночасне звернення до багатьох джерел навчальної інформації великої кількості учнів, студентів та слухачів, спілкування за допомогою телекомунікаційного зв’язку студентів між собою та з викладачами.

Економічність: ефективне використання навчальних площ та технічних засобів, концентроване і уніфіковане представлення інформації, використання і розвиток комп’ютерного моделювання повинні призвести до зниження витрат на підготовку фахівців.

Технологічність: використання в процесі навчання нових досягнень інформаційних технологій, які сприяють входженню людини у світовий інформаційний простір.

Соціальна рівність: рівні можливості одержання освіти незалежно від місця проживання, стану здоров’я і соціального статусу.

Інтернаціональність: можливість одержати освіту у навчальних закладах іноземних держав, не виїжджаючи зі своєї країни та надавати освітні послуги іноземним громадянам і співвітчизникам, що проживають за кордоном.

Нова роль викладача: дистанційна освіта розширює і оновлює роль викладача, робить його наставником-консультантом, який повинен координувати пізнавальний процес, постійно удосконалювати ті курси, які він викладає, підвищувати творчу активність і кваліфікацію відповідно до нововведень та інновацій.

Позитивний вплив на студента (учня, слухача): підвищення творчого та інтелектуального потенціалу людини, що одержує дистанційну освіту, за рахунок самоорганізації, прагнення до знань, використання сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій, вміння самостійно приймати відповідальні рішення.

Якість: якість дистанційної освіти не поступається якості очної форми навчання, оскільки для підготовки дидактичних засобів залучається найкращий професорсько-викладацький склад і використовуються найсучасніші навчально-методичні матеріали; передбачається введення спеціалізованого контролю якості дистанційної освіти на відповідність її освітнім стандартам.

Технології дистанційного навчання складаються з педагогічних та інформаційних технологій дистанційного навчання.

Педагогічні технології дистанційного навчання – це технології опосередкованого активного спілкування викладачів із здобувачами освіти з використанням телекомунікаційного зв’язку та методології індивідуальної роботи учнів з структурованим навчальним матеріалом, представленим у електронному вигляді.

У цьому визначенні, зазначеному у Концепції, потрібно звернути увагу на синтез таких форм роботи як активне спілкування всіх учасників освітнього процесу, так і самостійної роботи учнів із матеріалами, розробленими чи запропонованими педагогом. Тільки за наявності такого синтезу освітній процес можна назвати дистанційним навчанням.

На жаль, сьогодні про такий синтез ми не можемо говорити, адже активного он-лайн спілкування всіх учасників освітнього процесу фактично не відбувається. Фактично у педагогів та учнів немає технічних можливостей задля такого спілкування, адже організація проведення он-лайн конференції, форуму або чату, вимагає, окрім ПК, наявності камери, програмного забезпечення та навичок відповідної діяльності. А більшість викладачів, маючи величезний досвід педагогічної діяльності, ніколи не займалися дистанційним навчанням. Також не існує контенту навчального матеріалу для дистанційного навчання (за винятком спеціалізованих Інтернет-ресурсів, багато із яких платні). Тому в умовах «авралу» викладачі змушені швидко переводити в електронний (цифровий) формат всі напрацьовані матеріали, надаючи здобувачам освіти опорні конспекти, дидактичні матеріали, документи, лекційні та презентаційні матеріали для самостійного вивчення. Та, незважаючи на всі труднощі, дистанційна освіта — це різкий виклик сьогодення, на який ми всі мусимо швидко і ефективно відповідати. Розуміючи, як потрібно працювати, педагогічна спільнота робить все можливе, щоб наблизитись до ідеалу. Тому буде доречно пригадати про вже існуючі форми дистанційного навчання, які ефективно використовуються в розвинутих країнах.

Детальна інформація розміщена у файлі для завантаження.

Методичні рекомендації щодо організації дистанційного навчання здобувачів освіти ЗП(ПТ)О з предметів суспільно-гуманітарного циклу (історія України, всесвітня історія, громадянська освіта)